Закрити меню
Досвід розвитку гандболу в різних європейських країнах дедалі частіше демонструє: сталий результат формується не кількістю ресурсів, а якістю системи. Показовим у цьому контексті є проєкт EHF Master Plan на Фарерських островах, який водночас дозволяє побачити спільні підходи з актуальними ініціативами, що реалізуються в Україні.
Попри різні масштаби та умови, логіка побудови гандбольної екосистеми в обох випадках має багато спільного — і саме це є ключовим.
Ранній доступ до гри: школа як фундамент
На Фарерських островах гандбол інтегрований у систему дошкільної та шкільної освіти як елемент рухової культури. Йдеться не про ранню спеціалізацію, а про знайомство з грою через прості, безпечні та ігрові форми.
В українських умовах схожий підхід реалізується через Всеукраїнські шкільні ліги «Пліч-о-пліч» та впровадження варіативного модуля «Гандбол» у навчальні програми закладів загальної середньої освіти. Це дозволяє вчителям фізичної культури системно використовувати гандбол на уроках, формуючи масовість і базову рухову грамотність без відриву від освітнього процесу.
Таким чином, гандбол стає не епізодичним видом спорту, а частиною повсякденного життя дитини.
Безперервний шлях гравця: від школи до дорослого спорту
Один із ключових принципів EHF Master Plan — побудова чіткого player pathway, де кожен етап логічно продовжує попередній. Фарерський досвід показує, що саме безперервність розвитку зменшує відтік молоді зі спорту.
В Україні цю прогалину поступово заповнює Студентська ліга «Пліч-о-пліч», яка формує міст між шкільним та дорослим гандболом. Студентський спорт стає не альтернативою професійному напряму, а його органічною частиною — простором збереження та розвитку спортивного потенціалу молоді у віці, який часто є критичним для подальшої кар’єри.


Людський капітал: вчитель, тренер, суддя
Фарерський Master Plan окремо акцентує увагу на підготовці кадрів — тренерів, суддів та фахівців, які працюють з дітьми. Саме якість людського ресурсу визначає ефективність усієї системи.
В Україні цей підхід реалізується через:
Це дозволяє вирівнювати якість навчання незалежно від регіону та створювати спільну методичну мову в межах країни.

Спільний вектор розвитку
Попри різні стартові умови, фарерська та українська моделі мають спільні базові елементи:
Саме ці складові формують довгостроковий ефект, який не завжди помітний одразу, але визначає майбутні результати.

Підсумок
Досвід Фарерських островів переконливо демонструє: системність важливіша за масштаб. Українські ініціативи, попри складні умови, розвиваються у тому ж європейському напрямку — через школу, освіту та логічно вибудуваний шлях гравця.
Саме така модель створює основу для стабільного розвитку гандболу та формування майбутніх поколінь спортсменів, тренерів, фахівців.
Підготував матеріал доктор філософії, заслужений працівник фізичної культури та спорту України, перший віцепрезидент Федерації гандболу України Євген Петрушевський
Фото – ФГУ, перше фото – hsf.fo, facebook.com/hondboltssambandid/

Ми проаналізували, в яких сферах цей вид спорту потребує найбільшої підтримки, особливо з точки зору залучення більшої кількості дітей у більш молодому віці, зміцнення шляхів розвитку тренерів і суддів, а також налагодження контактів зі школами в регіонах, де гандбол не дуже популярний. Ці сфери стали нашими відправними точками. Андраш Томсен, Директор HSF

“Фокус на розвитку на низовому рівні”

“Концепція низового розвитку концентрується на шкільному гандболі та гандболі в дитячих садках”

11 шкіл і садків є частиною активностей 525 дітей, тренерів та рефері були залучені

Федерація організувала курси для тренерів та суддів, що відповідають міжнародним стандартам

“Ми дуже задоаолені наразі. Участь є великою та ми перевершили очікування в деяких напрямках – в шкільних заняттях та тренуванні суддів. Але найбільш важливо, що тепер ми має чітку картину, куди ми можемо рухатися далі”

Федерація гандболу України