Стратегічні напрямки дитячо-юнацького гандболу України

Комітет з організації та проведення змагань Федерації гандболу України виступає з ініціативою про оновлення системи змагань у вітчизняному дитячо-юнацькому гандболі. У якості позитивного прикладу береться досвід скандинавських країн. За реформами, що запропоновані від ФГУ, у системі дитячо-юнацьких змагань України чемпіонат «Стрімкий м’яч» та чемпіонат «Дитяча ліга» будуть доповненні міні-гандболом та «Шкільною гандбольною лігою». Про ці та інші нововведення далі в нашому матеріалі.

До сьогодні український дитячо-юнацький гандбол працював за системою, що залишилася нам у спадок від СРСР і використовується ще з 1970-х років. На той час гандболом займалося більше одного мільйона дітей. Сьогодні в Україні гандболом займаються більше одинадцяти тисяч дітей.

За цією системою дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ) займаються пошуком талановитих дітей, надають їм базову підготовку та передають найбільш здібних до інтернатів та вищих спортивних училищ, де робота проходить вже професійному рівні. Мета та завдання інтернатів – підготовка вихованців до складу у збірних команд України.

За цієї системи змагальна діяльність розпочинається для дітей з 12 років. Дитячі команди беруть участь у всеукраїнському турнірі «Стрімкий м’яч», що проводиться для колективів ДЮСШ, СДЮШОР які діють згідно «Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» та за бажання команд загальноосвітніх шкіл. Змагання проходять у двох окремих вікових групах – до 12 та до 13 років. Молодші діти можуть залучатись у старші команди.

Наступним етапом змагальної діяльності є чемпіонат України «Дитяча ліга», що проводиться для спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю та діє на підставі «ПОЛОЖЕННЯ про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю». Тут команди допускаються двох вікових груп: 13-14 років та 15-16 років . На цьому етапі підготовка дітей та їх виступи вже є більш спрямовані на досягнення спортивного результату. Шляхом створення відповідних умов щодо кількості тренувань, харчування, забезпечення тощо.

На жаль, ця система в сучасних умовах, за нинішнього обсягу фінансування та рівня зацікавленості дітьми гандболом перестає бути достатньо ефективною. Ми бачим це за зменшенням числа гравців високого рівня, що з’являються в нашому гандболі останніми роками.

Комітет ФГУ, проаналізувавши особливості розвитку гандболу у різних країнах, вирішив звернутись до скандинавського досвіду та використати деякі з його моментів у нашій системі виховання гандболістів.

Серед відмінностей українського та, наприклад, норвезького підходу – різне ставлення до змагань у дітей молодшого віку. Наша нинішня система гальмує розвиток дітей. Перед дітьми відразу ж ставляться турнірні задачі, наприклад, виграти національний чемпіонат. При цьому у 12 років діти психологічно ще не готові до цього. До того ж необхідність вирішувати турнірні завдання змушує тренерів більше використовувати лідерів свого віку, натомість на лавці залишаються інші діти, інтерес яких до гандболу зменшується. В Україні також відсутні підготовчі змагання. За два роки не всім вдається проявити себе, і ми втрачали чималу кількість дітей, які не отримали шансу розкритися.

В Норвегії ж, що наразі є провідною гандбольною державою, змагання проводяться з 13 років. Першим ступенем роботи з дітьми в скандинавських країнах є міні-гандбол – гандбол для дітей 7-12 років. Цього поки немає в Україні. Мета міні-гандболу – залучити якомога більшу кількість дітей, заняття проводяться в ігровій формі, грають змішані команди, в яких є і дівчата, і хлопці. Перед командами не ставиться завдання перемогти. Заняття можуть проходити у невеликих шкільних спортзалах без спеціального інвентаря.

Україна має запозичити міні-гандбол у свою систему дитячо-юнацького гандболу. Новим елементом в українській системі стане також проведення змагань «Шкільної гандбольної ліги».

Федерація гандболу пропонує систему дитячо-юнацького гандболу

1. Міні-гандбол (9-12 років)
2. Шкільна ліга (12 років)
3. Стрімкий м’яч (12-13 років)
4. Дитяча ліга (молодший вік – 13-14 років, старший вік 15-16 років)

Система змагань міні-гандбол

Міні-гандбол. На сьогодні в Україні є всі умови для розвитку міні-гандболу – шкільні зали, методичні рекомендації для загальноосвітніх закладів та ДЮСШ. Для обґрунтування роботи тренерів також вводиться поняття чемпіонату України з міні-гандболу. При цьому метою міні-гандболу – є не турнірні результати, а фізичний розвиток дітей, знайомство з гандболом, спілкування. Команди не будуть поділені на хлопчачі та дівочі, а можуть бути змішаними.

ФГУ також займається розробкою методичної підтримки – «Навчальна програма гуртка (секції) «Міні гандбол» для 3-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» у якій представлені завдання для груп початкової підготовки що сприяє не тільки удосконаленню рухових навичок, але й розвитку інтелектуальних і психічних можливостей учнів. Секційна робота фахівців (викладач фізичної культури у школі) надає можливість додатково отримувати від держави кошти.

Шкільна ліга. На цьому етапі діти вже мають початкові навички з гандболу. Беруть участь команди загальноосвітніх шкіл. Не допускаються до участі команди ДЮСШ і СДЮШОР.

Змагання «Стрімкий м’яч». Виступають команди ДЮСШ та СДЮШОР. Також за бажання допускаються команди загальноосвітніх навчальних закладів. Не допускаються команди спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю.

Мета змагання це якомога більше залучити з різних регіонів України дітей, тренерів, привернути увагу адміністративних керівників до нашого виду спорту. І звичайно зберегти спортивний принцип. Не можуть “професіонали” змагатися з любителями, навіть при наявності 1-2 дітей з спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю дає перевагу.

Чемпіонат України «Дитяча ліга». (молодший вік – 13-14 років, старший вік 15-16 років). Вступають команди спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю та за бажанням команди ДЮСШ і СДЮШОР.

Важливим моментом при переході до оновленні системи є підготовка кваліфікованих спеціалістів для роботи з дітьми по оновленій програмі. На жаль, на сьогодні у більшості дитячих тренерів відсутня відповідна спеціалізація.

Скандинавський досвід роботи з дітьми довів свою ефективність перемогами національних збірних у провідних міжнародних змаганнях. Україна візьме на озброєння цей досвід для реформування своєї системи. Результати не будуть швидкими, проте і надалі уникати реформування – ще гірше. Вітчизняний гандбол потребує оновлення.

ФЕДЕРАЦІЯ ГАНДБОЛУ УКРАЇНИ